24
/03
COVID-19. Форс-мажор. Платити чи не платити за оренду?
Автор: Педченко Олена, молодший юрисконсульт в правничій групі Коларес Спеціально для: Вісник. Офіційно про податки. З 12 березня до 3 квітня на всій території України оголошено карантин у зв’язку з пандемією коронавірусу (COVID-19). Нині достеменно невідомо чи закінчиться карантин 3 квітня чи його продовжать. На які сфери та як загалом вплине на український бізнес такий тривалий «простій», і які збитки понесуть суб’єкти господарювання? Чи можна використати карантин як форс-мажор та «звільнити» бізнес в подальшому від виконання зобов’язань за договорами? Вагомого удару зазнає непродуктовий рітейл, заклади розважальної та побутової сфери, логістика і туризм. Так на виконання нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України вже припинили свою роботу кінотеатри, бари, салони краси, хімчистки, скасовано або перенесено концерти і вистави, виставки, форуми, закрито точки роздрібної торгівлі, окрім тих, які торгують продуктами харчування та медичними препаратами. Для закладів громадського харчування залишається можливість працювати «на винос». Загалом, очікувані обсяги продажу від доставки не дозволять отримати той прибуток, який отримувався зазвичай. Перш за все, постає питання щодо можливості здійснення вказаними вище суб’єктами господарювання розрахунків з контрагентами. Зокрема, кожного цікавить сплата орендних платежів на період припинення господарської діяльності, та особливостей використання форс-мажору, як обставин, які звільняють від сплати таких платежів. Загалом, на оплату оренди зазвичай йде приблизно 10-20 % виручки. Тобто наразі всі без винятку заклади побутової та розважальної сфери мають нульову виручку, таким чином платити оренду нічим. 17 березня 2020 року Верховна Рада України прийняла закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким офіційно визнала карантин форс-мажором. Постає питання як же суб’єкти господарювання можуть використати ці положення на свою користь при взаєморозрахунках з своїми контрагентами? При цьому, відсутність грошей не вважається форс-мажором, тому неможливість сплати не можна віднести до форс-мажорних обставин, якщо немає підтвердження технічних обмежень здійснення сплати. Тепер і настав момент переглянути в договорах укладених з контрагентами розділ, в якому прописані положення щодо форс-мажору та порядку виконання зобов’язань за договором на період його дії. Оскільки питання оренди нині є найболючішим і актуальним, саме його ми розглянемо далі. Якщо у вашому договорі оренди, вказано, що на період дії обставин форс-мажору орендар повністю звільняється від внесення орендної плати, вам пощастило. Тобто, доки буде діяти карантин орендар може бути спокійним та не сплачувати орендну плату, і претензій та штрафних санкцій з боку орендодавця не виникне. Проте, в договорі оренди можуть бути прописані і менш привабливі положення, за яких на період дії форс-мажору орендареві лише відстрочується термін виконання зобов’язання за договором. Таким чином, орендна плата має бути сплачена після того як припинять свою дію обставини форс-мажору, а на період їх дії орендар просто звільняється від відповідальності за невчасне внесення орендних платежів. Але, де ж взяти кошти на такі платежі, якщо господарська діяльність не здійснюється в повній мірі, або взагалі не має змоги її здійснювати? Не слід заздалегідь засмучуватися, оскільки «світло в кінці тунелю» є. А саме, звертаємо вашу увагу, що відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 762 Цивільного кодексу України (надалі – ЦКУ) орендар має право вимагати в орендодавця зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Крім того, орендар звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає. Отже, у ситуації, коли підприємець не може використовувати приміщення у зв'язку з обов'язковим зупиненням діяльності через введення карантину, він може звільнятися від сплати орендної плати за весь час невикористання приміщення. Як свідчить аналіз судової практики, суди стають на бік орендарів у випадках застосування ч. 6 ст. 762 ЦКУ. Так, у справі №910/23761/15 постановою від 21.12.2016 року Вищий господарський суд України задовольнив касаційну скаргу відповідача (орендаря) щодо не нарахування орендної плати на період протягом, якого орендоване майно ним не використовувалось для здійснення господарської діяльності. Зі змісту судово спору з’ясовано, що позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення від 09.12.2010 року в сумі 701883,04 грн., та пені в розмірі 33661,27 грн. Повний текст статті розміщенно на сайті Вісник. Офіційно про податки.