17
/11
Державне бюро розслідування та його труба
Одним з чергових органів, покликаних боротися проти «злочинів чиновників» являється Державне бюро розслідування (надалі –ДБР). Відповідно до ч. 4 ст. 216 Кримінального процесуального кодексу України, слідчі органів ДБР здійснюють досудове розслідування злочинів вчинених вищими посадовими особами (Президентом України, повноваження якого припинено, Прем’єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, Директором НАБУ, Генеральним прокурором і т.д.), суддями, працівниками правоохоронного органу, державними службовцями, посада якої належить до категорії “А” ( крім розслідування злочинів, пов’язаних з корупційними діяннями). На перший погляд, зазначена норма – позитивний крок, спрямований на забезпечення дійсно об’єктивного розслідування справ проти високопосадовців. ДБР в КПК України було широко розрекламовано владою, як спеціалізований орган, який повинен бути створений у формі, яка забезпечить належний рівень його незалежності, ефективності і професійності. Згідно з п.1 прикінцевих положень КПК України підслідність ДБР вводиться в дію з дня початку діяльності ДБР, але не пізніше п’яти років з дня набрання чинності вказаним Кодексом. Враховуючи, що КПК набрав чинності 19 листопада 2011 року, ДБР повинне повноцінно приступити до виконання своїх функцій не пізніше 19 листопада 2017 року. Відповідно до п.1 перехідних положень КПК України, до дня набрання чинності вищевказаною ч. 4 ст. 216 КПК України, повноваження щодо досудового розслідування злочинів, віднесених до підслідності ДБР, здійснюють слідчі органів прокуратури. Після введення в дію положень ч. 4 ст. 216 КПК України кримінальні провадження, розпочаті слідчими органів прокуратури, продовжують здійснюватися слідчими органів прокуратури, які користуються повноваженнями слідчих, визначеними цим Кодексом, до закінчення досудового розслідування, але не довше двох років. Після закінчення дворічного строку кримінальні провадження, розпочаті слідчими органів прокуратури, у тримісячний строк передаються слідчим органів ДБР. І ось пройшло вже п’ять років після набрання чинності КПК! Здавалося б, що за цей час можливо створити і впровадити в життя діяльність будь-якого органу. Проте, окрім прийнятих 12.11.2015 року Закону України «Про Державне бюро розслідування», який визначає порядок створення і функції ДБР, та 29.02.2016 року Постанови Кабінету Міністрів України №127 «Про утворення Державного бюро розслідувань» жодних суттєвих дій вчинено не було. І нарешті, 16 листопада 2017 року в Україні комісія з обрання керівництва ДБР визначилась:Директором ДБР став Роман Труба (більше 6 років пропрацював на керівних посадах у прокуратурі), першим його заступником обрано прокурора Ольгу Варченко, а заступником директора-заступника екс-прокурора Києва Олександра Буряка. Зважаючи на такі «прокурорські» кадри, сподіватися про можливі кардинальні зміни в роботі слідчих, особливо щодо «своїх» працівників прокуратури, вочевидь, на жаль, не варто. Незважаючи на призначення керівництва ДБР, про повноцінне створення зазначеної служби до 20.11.2017 року не варто й сподіватися. Слідчі органів прокуратури зможуть законно продовжувати досудове розслідування лише тих кримінальних проваджень, які розпочаті до 20 листопада. Розслідування кримінальних справ підслідних неіснуючому ДБР, які необхідно буде розпочинати після вказаної дати, фактично “зависатимуть”, внаслідок відсутності органу, уповноваженого на розслідування таких справ. Якщо слідчі прокуратури розпочнуть розслідування таких проваджень, навіть недосвідчені адвокати матимуть змогу “розвалити” таку справу в суді. Таким чином, на жаль, чергова реформа правоохоронних органів на практиці виявилася не більш як піаром.