13
/02
Оновлення законодавства про працю: плюси та мінуси
Автор: Педченко Олена, молодший юрист. 28.12.19 р. у Верховній Раді України було зареєстровано законопроект «Про працю» № 2708. Звісно, українське трудове законодавство вже тривалий час чекає нового поштовху у сфері врегулювання трудових відносин між роботодавцями та працівниками. Крім того, на сьогоднішній день значна частина норм в цій галузі є застарілою та деякою мірою «архаїчною». Тож, проаналізуємо зміни, які нам може «принести» оновлене трудове законодавство. І взагалі, кому такі зміни підуть на користь, а кому і ні. Насамперед, новий Закон «Про працю» скасує не тільки дію Кодексу законів про працю, а й ряд інших нормативно-правових актів, серед яких ЗУ «Про відпустки», ЗУ «Про оплату праці» та інші. Також, припинять свою дію на території України акти органів державної влади і управління Союзу РСР та Української РСР з трудових питань, які до цього часу залишаються чинними. Однією з новацій законопроекту є вимога щодо наявності письмового трудового договору укладеного між працівником та роботодавцем. Зауважуємо, що на даний час, укладення письмового трудового договору не є обов’язковим, а при прийомі на роботу достатньо заяви працівника та наказу про прийом на роботу. Звичайно, укладення письмового договору матиме свій позитивний аспект як для працівника так і роботодавця, оскільки кожен із них матиме можливість прописати (узгодити) ті положення, що будуть захищати обидві сторони, здебільшого мова може йти про захист персональних даних, конфіденційність, оплату праці тощо. Проте, у великих компаніях укладення письмового договору з працівниками, з якими ще не укладено договір може призвести до певного колапсу, оскільки з кожним потрібно буде узгодити ті чи інші умови договору, на що піде значна втрата часу. При цьому, проектом закону «вводяться» нові в сфері працевлаштування поняття, а саме: «договір з домашнім працівником», «договір з нефіксованим робочим часом» (для виконання періодичних робіт), «учнівський трудовий договір». Договір з домашнім працівником укладається при прийомі на роботу репетиторів, прибиральниць, нянь. Це є позитивним моментом, оскільки більше не потрібно буде «ламати» голову як оформляти трудові відносини з такими працівниками. Проект закону «Про працю», передбачає також перехід від бюрократичної системи ведення трудових книжок до електронної. Тобто, облік трудової діяльності працівників здійснюватиметься в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування. Якщо брати до уваги міжнародну практику, то іноземні розвинені країни вже давно відійшли від паперової форми трудової книжки, а замість них використовуються окремі електронні бази. Запровадження електронної бази обліку трудової діяльності вирішить проблему втрачених та невірно заповнених трудових книжок. І нарешті, найцікавішим та найгострішим питанням сьогодення є оновлення підстав для звільнення працівників. Так, згідно законопроекту роботодавець має право з власної ініціативи розірвати трудовий договір з працівником. Тобто, роботодавцю фактично надається право у будь-який момент звільнити працівника без підстав та пояснення причин. І це є перевагою для роботодавця, не для працівника. Попри все, роботодавці також отримають можливість звільняти працівників, які перебувають на лікарняному. І це явно є неприємним моментом для працівників. Що стосується відпусток, то проектом пропонується збільшити відпустки без збереження заробітної плати з 15 до 30 днів на рік. При цьому, скасовується норма щодо виплати працівнику при звільненні компенсації за невикористані щорічні відпустки протягом періоду працевлаштування. Відтак грошова компенсація буде виплачуватися лише за невикористану щорічну відпустку, на яку працівник набув право у попередньому та поточному роках роботи. Тож для роботодавців на мою думку такі зміни є досить прийнятними. Кількість святкових днів залишиться незмінною, проте переноси робочих днів для створення сприятливих умов для святкування визначатимуться індивідуально за згодою сторін згідно з умовами трудового договору. З цього випливає, що якщо святковий день збігатиметься з вихідним, вихідний день не буде переноситися, що, звичайно, засмутить більшість працівників. У сфері оплати праці також «грядуть» зміни. Так, скасовується індексація заробітної плати, зменшується оплата роботи у вихідні і святкові дні, а також за надурочні роботи. Відповідно оплата зазначених вище робіт буде підвищуватися на 20%, тоді як зараз здійснюється подвійна оплата. Що стосується компенсацій у разі порушення строків виплати заробітної плати, то якщо затримка складає більш ніж 15 днів, роботодавцю треба буде сплатити пеню 0,05% від суми боргу за кожен день затримки. Зараз роботодавець компенсує втрату частини заробітної плати, якщо виплата затримується не менше, ніж на місяць. Сума компенсації рахується за окремою формулою. Загалом, найбільше такі зміни порадують роботодавців. Крім того, згідно проекту закону державні інспектори праці отримають розширені повноваження. Так, інспектори матимуть змогу безперешкодно, без попереднього повідомлення в будь-який час дня відвідувати виробничі, службові та адміністративні приміщення юридичних осіб незалежно від форми власності; наодинці або у присутності свідків ставити роботодавцеві та/або працівникам, представникам працівників запитання, отримувати від них необхідні пояснення, звіти, матеріали; вилучати або брати з собою для аналізу зразки матеріалів і речовин. Якщо дослівно трактувати твердження «в будь-який час дня відвідувати виробничі, службові та адміністративні приміщення юридичних осіб», то виходить, що інспектори зможуть здійснювати перевірку, коли їм заманеться, навіть і не в робочий час. Допит працівників та вилучення матеріалів і речовин, взагалі є фантастикою. Оскільки ці повноваження взагалі походять з «парафії» досудового розслідування, яке здійснюється в порядку визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України (КПК України), не трудовим законодавством. Зрештою такі норми є дискримінаційними стосовно роботодавців та потребують подальшого доопрацювання. Попри все, це законопроектом також передбачається фактична ліквідація профспілок. Міжнародна конфедерація профспілок (ITUC) висловила своє занепокоєння щодо вказаного законопроекту. Представники ITUC, вважають, що результатом ухвалення цього проекту закону стане: 1. Звільнення працівників у будь-який момент за бажанням роботодавця. 2. Понаднормова робота стане нормою і оплачуватиметься у п’ять разів менше, ніж зараз. Генеральний секретар МОП Шаран Барроу з цього приводу зазначила, що: «український уряд стоїть на боці олігархів і багатонаціональних корпорацій та виступає проти працівників, громадськості та профспілок». Генеральний секретар глобального Союзу IndustriALL Вальтер Санчес закликав уряд України негайно відкликати законопроект «Про працю» і діяти в повній відповідності з зобов’язаннями, взятими на себе перед соціальними партнерами на національному рівні, а також на міжнародному рівні шляхом суворого дотримання і виконання міжнародних трудових конвенцій, ратифікованих Україною. Законопроект № 2708 суперечить національному трудовому законодавству і основним міжнародним трудовим стандартам, в тому числі Конвенції МОП № 131 про встановлення мінімальної заробітної плати з особливим урахуванням країн, що розвиваються, Конвенції № 87 про свободу асоціації та захист права на організацію та Конвенції № 98 про застосування принципів права на організацію і на ведення колективних переговорів. Цікавим «поворотом» в цій сфері змін є і законопроект № 2758, яким запроваджується «справедлива прогресивна шкала на доходи фізичних осіб». Отже, згідно проекту планується ввести три ставки податку: 18 % – якщо доходи не перевищують 10-кратний розмір мінімальної заробітної плати (47 230,00 грн); 36 % – якщо дохід перевищує 10-кратний розмір мінімальної заробітної плати, але менший 20-кратного її розміру (від 47 230,00 до 74 460,00); 54 % – якщо база оподаткування перевищує 20-кратний розмір мінімальної заробітної плати (понад 74 460,00 грн). В цілому, більшої частини населення у разі прийняття законопроекту ця зміна не торкнеться ніяким чином. Але, ті кому дійсно потрібно буде сплачувати такий податок, знайдуть спосіб мінімізувати свої податкові витрати. Наприклад, працівник із високою зарплатнею, зареєструється як фізична особа-підприємець за третьою групою, якою передбачено податок у розмірі 5 % від отриманого доходу. Робота буде виконуватися як і раніше, проте за відповідними угодами. Таким чином, створюючи «податковий тиск» на працівників, законодавець все більше «заганяє» трудові відносини в «тінь». Підсумовуючи, зазначене вище цілком вірогідно, що законопроект № 2708 обмежує права працівників в сфері трудових відносин, надає переваги роботодавцям та є таким, що суперечить міжнародним стандартам. Що ж стосується проекту закону № 2758, то ним навпаки трудові відносини будуть «введені» в «тінь», внаслідок збільшеного «податкового тиску».