27
/01
В битві за додаткову емісію акцій.
Автор: адвокат Моісеєнко Максим, правнича група Коларес Останні кілька років були дуже насичені на зміни законодавства в сфері корпоративного права та управління. Зокрема, протягом 2018-2019 років зазнали чималих змін ЗУ «Про акціонерні товариства», Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) прийняла низку рішень, якими було запроваджено новий порядок збільшення статутного капіталу акціонерного товариства, нову процедуру реєстрації додаткової емісії акцій та реєстрації звіту про результати розміщення (емісії) акцій, тощо. 2020 рік обіцяє бути роком введення ще більших змін з питань корпоративного управління, особливо для акціонерних товариств. Оскільки зареєстрованим законопроектом № 2493 від 25.11.2019, передбачається настільки багато змін в Закон України «Про акціонерні товариства», що планується його викладення в новій редакції. Зазначені проекти змін, в тому числі, стосуються запобіганню так званого «squeeze-out» (з англ. «витіснення», «видавлювання») міноритарних акціонерів, внаслідок збільшення статутного капіталу, шляхом додаткової емісії акцій товариства. Проте сьогодні, допоки законодавець не затвердив вищевказані зміни, хотілося б поговорити про реалії взаємовідносин приватних акціонерних товариств з регулятором – НКЦПФР, під час збільшення статутного капіталу акціонерного товариства, шляхом додаткової емісії акцій, і для більшої предметності, наведемо приклад із практики Правничої групи Colares. Так, в 2019 році до Правничої групи Colares звернулось Приватне акціонерне товариство, з умовною назвою: «N», яке з метою модернізації власних основних засобів та проведення капітального ремонту виробничого цеху, більшістю голосів, прийняло рішення про збільшення статутного капіталу шляхом залучення грошових коштів (додаткових внесків) від існуючих акціонерів товариства на вказані цілі. Протягом 2017-2018 років, ПрАТ «N» сім разів подавало до НКЦПФР пакет документів необхідний для приватного розміщення додаткових акцій існуючої номінальної вартості, кожного разу отримувало нові зауваження від клерків НКЦПФР, усувало такі зауваження, та незважаючи на всі зусилля, реєстрація не відбувалась, а ПрАТ «N» навіть один раз отримало відмову НКЦПФР в реєстрації додаткової емісії акцій та видачі тимчасового свідоцтва про реєстрацію випуску акцій. Забігаючи наперед, у цієї історії все ж відбувся «хеппі енд». Додаткову емісію акцій все ж зареєстровано, завдяки плідній роботі з підготовки необхідних документів та ретельного супроводження розгляду в НКЦПФР. Зупинимось більш детально на основних «підводних каміннях» збільшення статутного капіталу ПрАТ «N», шляхом додаткової емісії акцій, оскільки такі випадки не є поодинокими в сучасній практиці. Основним «petra scandali» стала вимога комісії з цінних паперів щодо надання повної фінансової звітності у складі пакету документів для реєстрації додаткової емісії акцій. Так, згідно з рішенням НКЦПФР від 21.06.2018 № 426 «Про затвердження Порядку реєстрації випуску акцій при збільшенні (зменшенні) розміру статутного капіталу акціонерного товариства» встановлено, що для реєстрації випуску акцій та реєстрації звіту про результати емісії акцій, від акціонерних товариства вимагається подання фінансової звітності, у складі якої: звіт про фінансовий стан на кінець періоду; звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід за період; звіт про зміни у власному капіталі за період; звіт про рух грошових коштів за період; примітки до фінансової звітності. Однак, оскільки ПрАТ «N», згідно з чинним законодавством має статус суб’єкта малого підприємництва, та відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку і ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», останнє подає до контролюючих органів умовно кажучи «скорочену» фінансову звітність, яка складається виключно з одного фінансового звіту суб’єкта малого підприємництва (додаток 1 до положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25). В такій ситуації ПрАТ «N», фактично не повинно подавати повну фінансову звітність, як того вимагає НКЦПФР. Існує два виходи із даної ситуації. Перший це звертатись до адміністративного суду з позовом про визнання протиправними дій комісії та зобов’язання вчинити дії з реєстрації додаткової емісії акцій товариства. Але при цьому, можна забути про завершення процедури збільшення статутного капіталу товариства на період розгляду справи в адміністративному суді (розгляд може тривати понад півтора, а то і два роки, не враховуючи апеляцію). Також, не слід забувати, що реєстрація додаткової емісії в НКЦПФР відбувається в два етапи: спочатку суб’єкт господарювання отримує тимчасове свідоцтво про реєстрацію випуску акцій, а потім, вдруге звертається до комісії з цінних паперів для реєстрації звіту про результати емісії акцій, протягом тридцяти днів з дня отримання тимчасового свідоцтва. Що і казати про ставлення НКЦПФР до суб’єктів господарювання, які подають в суд на регулятора – в такому випадку ретельність перевірки документів такого суб’єкта та бюрократизм зростають в геометричній прогресії. Тож скоріш за все, судитись з НКЦПФР прийдеться принаймні двічі: перший раз для отримання тимчасового свідоцтва, а в другий раз для реєстрації звіту про результати емісії акцій, що збільшує час для завершення процедури збільшення статутного капіталу товариства ще на півтора роки. Другим шляхом для виходу із даної ситуації, є складення суб’єктом малого підприємництва повної фінансової звітності, як того вимагає НКЦПФР. Що власно і було зроблено у випадку з ПрАТ «N». Іншими аспектами в процесі збільшення статутного капіталу, на які слід звернути увагу, є: ретельна підготовка до прийняття та оформлення протокольного рішення загальних зборів акціонерів товариства про збільшення розміру статутного капіталу, відповідності установчих документів товариства діючому законодавству, дотримання строків подання документів, оформлення звіту незалежного аудитора, тощо. Так, основні вимоги до прийняття та оформлення протокольного рішення загальних зборів акціонерів товариства містяться у наступних нормативно правових документах: Закон України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 № 514-VI, Рішення НКЦПФР від 21.06.2018 № 426, Рішення НКЦПФР від 12.06.2018 № 385. У випадку з ПрАТ «N», серед інших зауважень НКЦПФР щодо прийняття та оформлення протокольного рішення товариством були наступні: цілком технічні зауваження на кшталт послідовності питань з порядку денного; або технічні зауваження НКЦПФР щодо не відповідності відомостей відображених в наданому рішенні загальних зборів акціонерів, відомостям розміщеним товариством на веб-порталі https://smida.gov.ua/, хоча фактично, відмінностей по суті не було. До речі, ми помітили що, непоодинокими були випадки подачі, серед інших документів для реєстрації емісії, статути товариств, які не відповідає діючому ЗУ «Про акціонерні товариства», що в свою чергу є порушенням прямої норми закону. В таких випадках відмови комісії з цінних паперів були обґрунтованими, оскільки додаткова емісія не допускається, якщо не приведено установчі документи у відповідність до вимог закону. Також слід звертати увагу і на строки для подачі відповідних документів до НКЦПФР. Так, законодавством передбачений строк для подачі документів на реєстрацію додаткової емісії акцій, який становить 60 днів, з дати прийняття загальними зборами рішення про збільшення статутного капіталу. Вказаний строк, без пролонгації, розповсюджується і на повторну подачу документів, у разі якщо НКЦПФР виявить недоліки та/або зауваження. Тож не слід тягнути з подачею документів з моменту прийняття рішення, особливо враховуючи що розгляд пакету документів в НКЦПФР здійснюється протягом двадцять п’ять робочих днів, і про прийняте рішення НКЦПФР, як правило повідомляє у останній день розгляду. А у випадку виявлення недоліків або зауважень та необхідності повторної подачі документів, строк на виправлення буде становити трохи більше ніж пів місяця. Та у разі необхідності внесення змін до протокольного рішення чи прийняття додаткових рішень загальними зборами, на підставі отриманих зауважень від НКЦПФР, цього часу взагалі не вистачить для скликання зборів. Улюбленим зауваженням регулятора є не дотримання вимог Рішення НКЦПФР від 08.10.2013 № 2187 «Про затвердження Вимог до аудиторського висновку, що подається до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку у складі документів для реєстрації випуску, випуску та проспекту емісії окремих видів цінних паперів, звіту про результати розміщення акцій (крім цінних паперів інститутів спільного інвестування)». Тож фактично слід контролювати і складення аудитором звіту відповідно до вимог вказаного рішення НКЦПФР. Підводячи підсумки, хотілось би зазначити, що метою діяльності НКЦПФР є створення, шляхом своїх регуляторних і наглядових функцій, умов для належного та ефективного функціонування ринку цінних паперів. Однак суворі реалії взаємовідносин з НКЦПФР, в тому числі потужний бюрократизм і надмірна прискіпливість до технічних та синтаксичних помилок і описок з боку комісії, свідчать про протилежне, і щодо належного та ефективного функціонування ринку цінних паперів наразі залишається тільки мріяти. Для уникнення ситуацій, коли збільшення статутного капіталу затягується на роки, слід з надмірною ретельністю підходити до аналізу нормативно правових актів, регулюючих дану сферу суспільних відносин. Також необхідно з точністю до останньої букви проводити роботу з підготовки необхідних документів, починаючи з моменту ініціювання скликання загальних зборів. Це допоможе, принаймні, зменшити ризик виникнення зауважень до документів, зміни в які можна внести лише через повторне проведення зборів. Отже, допоки законодавець не затвердив заплановані зміни з питань корпоративного управління для акціонерних товариств та не ускладнив, наразі і без того не просту процедуру збільшення статутного капіталу, шляхом додаткової емісії акцій, можна встигнути пройти цей тернистий шлях за діючим порядком та процедурою.