13
/12
Як не залишитися без житла та грошей, або чому довіреність не завжди гарантія?
Практично кожна людина мріє про особисте житло та проходить тернистий шлях від «живу з батьками» до власної оселі. Більшість сконцентровується на фінансовому питанні, оскільки, глибинне переконання, що «хто платить кошти, той і замовляє музику» затьмарює не менш важливе, але надзвичайно просте питання: що саме, а точніше у кого саме Ви купуєте? Не всі покупці переймаються цим питанням, оскільки, законодавством передбачено, що угоди щодо відчуження нерухомості (купівля-продаж, міна, дарування, пожертва, рента, довічне утримання (догляд), спадковий договір) підлягають обов’язковому нотаріальному посвідченню. Здавалося б, укладення договору купівлі продажу нерухомості у нотаріуса надає виключні гарантії, оскільки перевіряється кожен документ?! Більше того, думка про те, що посвідчуючи відповідний правочин, нотаріус ризикує своїм статусом та професією знімає останні сумніви. Однак, далеко не завжди всі нюанси, які стосуються нерухомості стають відомими під час укладення правочину щодо її відчуження. Так, особа виявила, що його квартира, розташована у центрі столиці вже як три роки належить іншому громадянину. Спочатку все схоже було на якусь помилку чи неточність, але, як стало відомо згодом, помилка – то був би найкращий варіант… Як виявилось, колишній власник надав нотаріально посвідчену довіреність на відчуження нерухомого майна досить цікавій особистості – переселенцю з м. Луганськ, якого він ніколи не те, що не бачив, навіть не здогадувався про його існування, тим більше, не надавав повноваження. Саме з такою довіреністю «переселенець» відчужив квартиру за вкрай низькою ціною іншому мешканцю м. Києва, який, звісно ж, нічого не знав та просто вирішив купити житло, яке, до речі, взагалі ніколи не бачив на власні очі, оскільки за три роки «володіння» жодного разу не зайшов до зазначеної квартири. Однак, найцікавіше виявилось у нотаріальній справі, яка містила і нотаріально посвідчену згоду іншого подружжя на відчуження майна, нотаріально посвідчену довіреність «переселенцю», оригінал первісного договору купівлі-продажу квартири. Найбільш курйозний момент – власники нерухомості вже досить тривалий час проживають поза межами території України, більше того, під час видачі довіреності перебували у іншій державі. Звісно нотаріус, який посвідчив довіреність клянеться, що бачив перед собою і власника квартири з дружиною та їх паспорти, та самого «переселенця», але пояснити, що на момент посвідчення документів власники знаходились у іншій державі не може, однак, «він діяв у межах законодавства та то не до нього питання». Інший же нотаріус, який посвідчив договір купівлі-продажу, у якому продавець діяв на підставі «довіреності» теж розводить руками, всі документи відповідають законодавству. Ще більш цікавий факт, що зазначені «нотаріуси» вже не перший раз посвідчують «цікаві» документи. До зазначеного випадку, один із них посвідчив довіреність особі, яка померла за 5 років до її видачі, інший посвідчив заповіт особі, яка вже 10 років отримала громадянство іншої країни, але у заповіті залишилась громадянином України та одночасно перебувала на території нашої держави та Німеччини. На превеликий жаль, наші правоохоронні органи спромоглися за два роки досудового розслідування провести 4 слідчі дії та декілька нарад. Зрозуміло, що постраждалі стомились очікувати та звернулись за допомогою адвоката. Завдяки роботі адвоката в кримінальних справах все ж таки вдалось призначити почеркознавчу експертизу. Мабуть не варто відзначати, що це стала практика у органах реформованої національної поліції. Враховуючи, що такі випадки з «продажем» все дедалі частішають, особливо на фоні бездіяльності органів державної влади, тому покупцеві варто особисто проводити зустрічі з продавцем, перевіряти документи, які підтверджують право власності, звертатись до фахівців, які як сторонній споглядач зможуть зібрати та перевірити інформацію щодо самого об’єкта нерухомості, його власників та історію укладених угод, нотаріуса, який посвідчуватиме правочин тощо. Адже, проведення такої перевірки значно зменшить ризики купівлі сумнівного житла та можливих проблем у майбутньому. З огляду на сталу динаміку в статистиці в подібних кримінальних провадженнях та з метою зменшення бажання посвідчити «цікавий» документ, варто надати доступ особам, уповноваженим на посвідчення дій щодо нерухомості до бази документів, які посвідчують особу з покладенням відповідного обов’язку особисто перевіряти факт видачі відповідного документу відповідній особі із залишенням у матеріалах справи копії такого документу.