18
/04
Чи може новообраний Президент України за нагальної потреби чи непереборного бажання розпустити парламент?
Результати соцопитувань і різноманітні президентські та партійні рейтинги дають підстави припускати, що кандидат на найвищий у державі пост Зеленський В.О. може розраховувати на перемогу в квітні, а його політична сила «Слуга народу» – в жовтні. Зважаючи на це, цілком зрозумілими є намагання українських небайдужих громадян передбачити стратегію та тактику фаворита, котрий захоче фундаментально закріпитися у владі. Політичні аналітики серйозно розглядають варіант, який допускає можливість для удатного кандидата, котрий перебуває на вершині популярності, вдатися до дій, що змусять істеблішмент грати за своїми правилами – наприклад, розпустити під тим чи іншим приводом Верховну Раду України. Справді, чому б ні? Адже четвертому Президенту України Януковичу В.Ф. подібні зміни в політичному ландшафті вдалися! Та, погодьтесь, які б не були мотиви можливого переможця нинішніх президентських перегонів, він змушений буде зважати на строки та рамки, чітко визначені законодавцями. Почнімо з того, що дата другого туру виборів Президента України відома і вже зовсім близько – 21 квітня 2019 року. Оскільки Закон України «Про вибори Президента України» відводить для встановлення результатів Центральною виборчою комісією не більше 10 днів, згідно з частиною шістнадцятою статті 85 та частиною першою статті 86 цього Закону, ЦВК має офіційно оголосити результат волевиявлення до 1 травня 2019 року, оприлюднивши рішення в газетах "Голос України" та "Урядовий кур’єр" до 04.05.2019. Отже, фіксуємо орієнтир: 4 травня 2019 року. Враховуймо і те, що відповідно до ст. 104 Конституції України новообраний Президент України вступить на пост не пізніше ніж за тридцять днів після офіційного оголошення результатів виборів, з моменту складення присяги народові на урочистому засіданні Верховної Ради України. З цього випливає висновок: фаворит перегонів стане Президентом до 03.06 2019. Гортаємо Конституцію далі. Стаття 77 Основного Закону України констатує, що чергові вибори до Верховної Ради відбуваються в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень Парламенту. Враховуючи викладене та згідно зі ст.16 ЗУ «Про вибори народних депутатів України», чергові парламентські вибори мають відбутись 27 жовтня 2019 року. Важливою в розумінні того, чи зможе новообраний Глава держави за нагальної потреби чи непереборного бажання скористатися нагодою і розпустити Парламент, є ст. 90 Конституції України. Ця стаття визначає підстави для дострокового припинення повноважень Верховної Ради Президентом. Їх, цих підстав, три: 1. якщо протягом одного місяця у Верховній Раді України не сформовано коаліцію депутатських фракцій, 2. якщо протягом шістдесяти днів після відставки Кабінету Міністрів України не сформовано персональний склад Уряду та 3. якщо протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися. Серед перелічених підстав: друга – не підходить, оскільки наразі персональний склад уряду сформовано і останній діє; третя – не підходить, бо пленарні засідання відбуваються згідно з графіком (останнє було 12 квітня 2019 року). Щодо першої підстави – підтвердити відсутність сформованої коаліції депутатських фракцій – теоретично можна ініціювати процедуру розпуску парламенту. Маємо ще один важливий аргумент. Стаття 90 Основного Закону чітко регламентує: "повноваження Верховної Ради України не можуть бути достроково припинені Президентом України в останні шість місяців строку повноважень Верховної Ради України або Президента України». Законодавець визначив, що чергові парламентські вибори мають відбутися 27 жовтня 2019 року. А останнім днем права Президента України на розпуск Парламенту буде 16 травня 2019 року. Звідки ця дата? Згідно зі статтями 98 і 99 Закону України «Про вибори народних депутатів України» Центральна виборча комісія на своїх засіданнях на підставі протоколів окружних виборчих комісій про підсумки голосування у загальнодержавному окрузі в межах одномандатного округу, в одномандатних округах та протоколу ЦВК про підсумки голосування у загальнодержавному окрузі в межах закордонного округу не пізніш як на п'ятнадцятий день з дня голосування встановлює результати виборів депутатів, про що складає відповідні протоколи. Згідно зі статтею 100 цього Закону, Центральна виборча комісія не пізніш як на п'ятий день з дня встановлення результатів виборів офіційно оприлюднює результати виборів депутатів у газетах "Голос України" та «Урядовий кур'єр». Згідно зі статтею 2 Закону України «Про статус народного депутата» повноваження народного депутата починаються після складення ним присяги на вірність Україні перед Верховною Радою України з моменту скріплення присяги особистим підписом під її текстом. Повноваження народного депутата припиняються з моменту відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання. При отриманні документів, ЦВК ухвалює рішення про реєстрацію обраної особи народним депутатом України. Повноваження народних депутатів України починаються з моменту складення присяги. Відповідно до статті 15 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України», Верховна Рада нового скликання збирається на першу сесію у залі засідань Верховної Ради не пізніше ніж на тридцятий день після офіційного оголошення про обрання не менш як двох третин народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради. Підсумовуємо: 27.10.2019 + 15 днів + 5 днів + 30 днів = 16.12.2019 Що ми бачимо? Аби оголосити дочасні парламентські вибори, не потрібно надзвичайно поспішати. 16.12.2019 - 6 місяців = 16.06.2019. Часу, аби відбулися такі події: офіційне оголошення результатів волевиявлення, інавгурація Президента, підтвердження відсутності сформованої коаліції депутатських фракцій та консолідоване рішення про розпуск Верховної Ради України - вистачає. І хоча важко повірити у злагоджену роботу представників різних гілок влади задля реалізації такої амбітної задачі, проект "розпуск парламенту" цілком реальний.