ТОП-5 глобальних трендів в юридичному бізнесі, що позначились на Україні
Автор: Антон Лященко, адвокат, Керуючий партнер Правової Групи «Colares» Спеціально для «Юридичної газети» Головні тенденції кожного ринку визначаються його викликами, і юридичний ринок у цьому відношенні не є винятком. Разом з тим слід завжди зважати й на той факт, що глобальні тренди в юридичному бізнесі не завжди можуть мати успіх в окремих регіонах як через банальні економічні умови, так і ментальні або навіть історичні. Для прикладу, скажімо, в Україні ще досить довгий час не приживеться такий тренд як планування витрат на розробку нових форм взаємодії з клієнтами. В світі цим опікуються юридичні фірми, які мають 80-100 річний досвід свого існування на ринку. В Україні ж просто немає жодної юрфірми навіть з 30-річним стажем діяльності. Однак з власного досвіду, а також під час спілкування з колегами, я дійшов до висновку, що з року в рік на ринку юридичних послуг України з'являється щось нове. Наприклад, у 2018 році набувають все більшої актуальності питання щодо роботи юристів з новими технологіями, віртуальними грошима і автоматизованими системами. Це лише один з головних трендів сучасного юридичного бізнесу, але він чітко показує те, що гравцям на ринку, а тим більше його лідерам, потрібно завжди бути на крок попереду, робити щось, до чого колеги лише приглядаються. І як це не парадоксально, але, мабуть, це і є перший і головний тренд юрбізу в Україні – бути повсякчас готовим до інновацій. Це стосується геть усього – введення в роботу персоналу автоматизованого документообігу, пошук нових практик, які відповідають новим потребам клієнтів, постійна увага до нових маркетингових течій на ринку тощо. Ще один тренд року – все більший розвиток GR і лобізму. На жаль, ми й досі в цьому питанні відстаємо від передових держав ЄС та світу. Хоча деякі напрацювання в цьому аспекті проводяться: про GR та лобізм почали говорити, багато асоціацій ініціюють спеціальні заходи і обговорення, а бізнес заговорив про проблеми більш відкрито. Однак чітких професіоналів на ринку до цих пір немає. Тобто, звичайно, ж багато юрфірм позначають у своєму переліку практик і GR-напрям, копіюючи його з західних аналогів, але це все ще копія, а не оригінал. До того ж дуже сумнівної якості, бо чітких критеріїв роботи юриста на перетині інтересів бізнесу та держави в Україні, на жіль, все ще немає. Тож цей глобальний світовий тренд, скажімо так, хоче вплинути на розвиток юрбізу в Україні, але йому заважають об’єктивні перепони – хоча б і у вигляді відсутності профільного закону «Про лобізм». Останнє серйозне напрацювання у Верховній Раді завершилося тим, що Проект Закону №7129 від 20.09.2017 «Про забезпечення прозорості та законності комунікації з суб'єктами владних повноважень» був включений до порядку денного. Але на тому, власне, й все. Тим не менш, особисто я щиро вірю, що бізнес і держава - це перспективне партнерство, їм є що розповісти один одному. І саме юристи та адвокати можуть налагодити цей діалог, підказати, як краще побудувати приватно-державне партнерство, як уникнути можливих помилок і непорозумінь. Дехто називає GR «грою з вогнем», але у нас вистачить сили приборкати цей вогонь і направити його в потрібний напрямок. До речі, дуже аналогічна ситуація і з розвитком медіації в Україні. Для адвокатів та юристів проводиться безліч семінарів з цього питання, до законопроектів з різного напряму правових реформ включаються відповідні положення, але в Україні знову ж таки відсутня належна правова база. Хоча добре відпрацьованих законопроектів про медіацію вже було 7 чи 8 (перші спроби ввести медіацію в українське правове поле почалися ще в 2011 році). Врешті-решт, парламентарі встигли вивчити декілька варіантів редакції цього документа, деякі з них навіть отримували схвалення профільного Комітету ВР, однак пройти всю фінішну дистанцію поки що не вдалося жодному нормативному акту. Причини, за якими закон не знаходив належної підтримки в сесійній залі парламенту за ці роки, були різні. Але, мабуть, головним фактором, який відкладає легалізацію цього напряму юридичної професії в Україні - це відсутність політичної волі. Медіація так і залишається «темною конячкою» як для депутатів, так і для більшості пересічних громадян, і навіть самих юристів. Мало хто з них знайомий з її базовими принципами і зможе їх правильно розтлумачити. Медіаторів часто плутають з рядовими посередниками, учасниками переговорів, психологами або конфліктологами. Однак медіація будується на Гарвардській переговорній моделі – перемовинам за інтересами, де кожна зі сторін вважає ухвалене в результаті рішення справедливим для себе. Крім того, мирова угода і угода в процесі медіації - це абсолютно різні речі. Адже при звичайній мировій угоді в рамках судового спору не можна виходити за предмет спору. До медіації ж запрошуються люди, які зацікавлені в успішному результаті справи. Головне завдання медіатора - максимально розширити поле для переговорів, адже на вузькому полі можна відшукати лише вузькі рішення - «так» чи «ні». Закордонні юристи вже давно практикують медіацію як окрему, і почасти вельми успішну практику, натомість окремі законодавчі спроби в Україні нічого, окрім подиву у юристів, не викликають. Наприклад, це стосується спроби запровадити в якості професійного обов’язку адвоката «сприяння врегулюванню спорів передусім мирним шляхом, наскільки це можливо в інтересах клієнта» (ст.21 скандального законопроекту №9055 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Тим не менш, не можна заперечувати той факт, що питання медіації в країні набувають все більшого поширення, і рано чи пізно, але цей тренд таки «зламає» волю народних депутатів. Іншою важливою тенденцією юрбізу 2018 року стало миттєве слідування за вимогами клієнтів. До цього окремі юрфірми вже давно були готові, але зараз такий підхід вже є нормою. Буквально за лічені дні більшість юридичних компаній заради клієнта готові переформатувати геть усе – формат оплати, об’єднання практик, найм нових спеціалістів вузького профілю під конкретний проект. Похідним від цього тренду став інший, допоміжний - тепер потрібно, щоб юридичні рішення були швидкими, креативними і аргументованими, а юристи - готові надавати альтернативні пропозиції і оптимізувати витрати бізнесу. Це змінює і спосіб управління проектами. Вони повинні бути маркетингово-привабливими, бізнес-вмотивованими, іноді несподіваними, і з поглядом у майбутнє. Традиційне управління і інертність стали найлютішими ворогами розвитку компанії на юридичному ринку. Сьогодні важливо, щоб один фахівець міг замінити відразу декількох, а не всі потроху «вели» клієнта. Це з одного боку. А з іншого - юрфірми стали легше відноситись до того, що будь-якої миті виникне потреба запровадити нову практику й запросити на роботу нових фахівців. Так, ще три- чотири роки тому про практику Forensic (фінансові розслідування) знали лише партнери мультинаціональних юридичних компаній, рік тому в Україні вже було з пів-десятка фірм, які спеціалізуються на цьому. А до кінця 2018 року цим напрямом оволодіють вже декілька десятків компаній. Не в останню чергу це пов’язано і з активністю Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та банкрутством декількох банків, але тим не менш, це нова тенденція на ринку, і вона вже чітко прослідковується. І звичайно, жодним чином не слід забувати про технології. Як відомо, соціальні мережі та інтернет стали «must-have» -атрибутом юридичного бізнесу. Якщо тебе немає там, значить немає ніде. До того ж онлайн-маркетинг дає додаткові можливості для розвитку бізнесу, комунікацій і отримання фід-беку від клієнтів, партнерів, однодумців і конкурентів. Зараз вже не викликає подиву той факт, що юристу потрібно бути лідером думок, коротко викладати інформацію про свої переваги і грати на стороні клієнта. Звичайно, іноді хтось втрачає пильність і перетворюється в «юридичного блогера», шкодячи іміджу своєї фірми, але це вже нюанси. Натомість, соцмережі та месенджери вже давно перестали бути лише майданчиком для спілкування юристів. Розвиток різного роду IT-технологій підкинув юристам як «головного болю», так і нових можливостей. На цьому аспекті я волів би зупинитись більш детально. По-перше, вже ні для кого не секрет, що до кінця 2020 року банківська галузь збільшить вартість бізнесу на $1 млрд завдяки впровадженню криптовалют на базі блокчейна. За останній рік загальний світовий оборот криптовалют досяг $ 155 млрд. І як тільки банки почнуть застосовувати нові фінансові технології, юридичний ринок виросте ще більше. Аналітики рекомендують вже сьогодні починати роботу над тим, як будуть реформуватись платіжні системи, змінюватись підхід до збору податків і встановлення цін на товари і послуги, яким чином це все буде прописуватись у договорах тощо. По-друге, за аналогією з Фінтех (Fintech), все більше і більше розширюється сектор створення, тестування і впровадження в комерційну практику юридичних продуктів з використанням IT- технологій, який отримав назву Юртех (Legaltech або Lawtech). Ось основні характеристики цього нового напрямку юриспруденції: надання клієнтам можливості в режимі віддаленого доступу, цілодобово з будь-якої точки світу спілкуватися зі своїми юристами, замовляти і отримувати необхідні послуги, оплачувати їх з використанням різних форм електронних платежів, створення інтернет- порталів надання юридичних послуг; переведення максимально можливого обсягу документообігу в електронну форму з одночасним забезпеченням захисту листування і баз даних від незаконного вторгнення, втрати, псування файлів, вкидання фальшивих (фейкових) документів; підтримка електронної взаємодії з усіма судовими установами, адміністративними органами, органами управління і органами вирішення конфліктів професійних організацій, з омбудсменами, а також з органами Євросоюзу в міру впровадження в усіх цих установах і органах електронних систем надання державних послуг та взаємодії з суспільством; оснащення юридичних практик спеціалізованими юридичними пошуковими роботами і чат-ботами (за можливості, не тільки з текстовими підказками, але й голосовими, і, якщо дозволяють кошти, бажано власної унікальної розробки, що повинно підкреслити статус фірми); застосування програмних методів аналізу електронних файлів юридичних документів (predictive coding) з метою належної участі в процедурах розкриття інформації (discovery, disclosure) в зв'язку з судовим представництвом, а також при захисті інтересів клієнтів в адміністративних органах, в першу чергу, в органах антимонопольних розслідувань і в органах контролю за поведінкою на фінансових ринках, в яких традиційно розкриття інформації пов'язане з обробкою великої кількості електронних документів; самостійне або в партнерстві з іншими юридичними практиками створення IT-інтеграторів для зведення в одну точку юридичних IT-стартапів, інвесторів і споживачів нових програмних продуктів, створення і підтримка сталого функціонування відкритих IT- майданчиків. У цьому списку перераховані, звичайно, не всі можливі напрями впровадження і розвитку IT- технологій в юридичному бізнесі, але майже всі вони вже реалізовані в Україні. Причому як в державному секторі (запровадження подання електронних доказів в процесуальних кодексах), так і в приватному (не будемо вдаватись до прямої реклами, але ряд нових продуктів Ліга:Закон цьому є підтвердженням). Однак що цікаво, остання тенденція є трендом не лише 2018 року, проте напевно трендом найближчих десятирічь, бо інформація про нові ідеї та пропозиції щодо віртуалізації юридичного бізнесу, про нові програмні розробки та IT-методи надання юридичних послуг з'являються якщо не щодня, то, по принаймні, декілька разів в квартал, а це вже, погодьтесь, система. І великі гравці світового юридичного бізнесу це вже визнали. Наприклад, нещодавно такий програмний продукт в галузі due diligence, контрактного консультування, складання договорів та супроводження угод як Kira Systems впровадила в свою практику M&A одна з найбільших світових юридичних фірм Clifford Chance, що служить відмінною рекламою цього продукту. До речі, слідом за Clifford Chance права на використання Kira придбали транснаціональні практики Freshfields Bruckhaus Deringer і DLA Piper подавши тим самим чіткий сигнал всьому ринку, що в сфері контрактного консультування цей продукт є найкращим. От тільки шкода, що поки програмний продукт від Kira Systems має тільки англомовну версію, тож для українських юрфірм він у своїй більшості ще є непридатним. Із серії юридичних роботів-порадників і консультантів, про яких говорять в світі, слід також відзначити розроблений групою студентів Кембриджу юридичний чат-бот соціальної небайдужості - LawBot, що надає безкоштовні юридичні поради та консультації особам, які постраждали від злочинних діянь: куди звертатися, які документи подати, як фіксувати тілесні ушкодження або втрату майна, як вести себе в поліції, де знаходиться найближче до потерпілого відділення поліції і пункт надання медичної допомоги. Всього чат-бот здатний консультувати з 26 різних ситуацій, які мають ознаки кримінальних діянь, зокрема, у випадках крадіжки майна, домашнього або вуличного насильства, сексуальних домагань тощо. Цього цілком достатньо, щоб забезпечити громадян первинною юридичною допомогою. Юристи багатьох фірм спочатку скептично відносились до такого роду «помічників», але згодом дійшли згоди в тому питанні, що так чи інакше – але це додатковий канал пошуку клієнтів. В результаті український бот-юрист PatentBot вже успішно зареєстрував першу торговельну марку в Україні, а одна з юрфірм навіть оголосила про запуск SudoBot, який спеціалізується на розлученнях. Тобто тренд все більше набирає сили в Україні. Однак як ми вже наголошували вище, головним трендом юрбізу залишиться – не сидіти на місці, тож досить розумним буде коротко проаналізувати, а які ж тенденції в просуванні юридичних послуг будуть актуальними в світі найближчим часом. Відповідне дослідження, до речі, декілька місяців тому провели в США Legal Marketing Association та Bloomberg Law. Основні висновки дослідження наступні: 1. Інвестиції в юридичний маркетинг зростуть. Важливою новиною для маркетологів стало висловлювання 41% юристів про те, що за останні два роки збільшення кількості маркетингового персоналу стало найбільш ефективною інвестицією. 63% респондентів готові й надалі збільшувати чисельність маркетингового персоналу і маркетингові бюджети. 2. Маркетологи більш активно беруть участь в бізнес-плануванні юридичних компаній. А юристи все більше до цього звикають. Два роки тому маркетологи приділяли більше уваги аналізу діяльності конкурентів, сьогодні – вони вивчають потреби клієнтів. 3. Конкуренція посилюється. І адвокати, і партнери юридичних фірм відзначають, що в 2018 році припинилось збільшення доходів. І тому потрібно пропонувати або абсолютно нові практики, або знаходити нові зв’язки права та технологій. 4. Позбавлення від «сміттєвих» процесів. Найближчими роками будуть успішно розвиватись лише ті юридичні компанії, які зможуть максимально скоротити або віддати на аутсорсинг типові і рутинні процеси та угоди, а юристам залишити тільки ті, що вимагають спеціальної кваліфікації і високого рівня знань в конкретній сфері індустрії. Наостанок хотілося б декілька слів сказати й про внутрішньодержавні тенденції, які впливають на розвиток юридичного бізнесу. З об’єднаної практики юридичної компанії «Colares» та адвокатського об’єднання «Colares» я можу відзначити наступні зміни на ринку в 2018 році. Так, в нашій Правовій Групі зберігається традиційно високий попит на корпоративне право та корпоративні послуги, due diligence, судовий супровід. Є певне зростання зацікавленості клієнтів і в послугах юристів, що спеціалізуються на ринку капіталів, інтелектуальної власності, податкових і антимонопольних суперечок. І звичайно, ще однією остаточно вкоріненою в цьому році тенденцією став підвищений інтерес всіх учасників ринку до кримінально-правового захисту. Тут вже важко сказати, чи то НАБУ та Генпрокуратура стали краще працювати, чи то просто дану тенденцію зумовила складна економічна і політична ситуація в країні. Підсумовуючи, зазначу, що до ТОП-5 трендів сучасного юридичного бізнесу в Україні я б відніс наступні: 1) нарощування м’язів Legaltech, 2) перерозподіл традиційного управління юрфірмою в бік маркетинг-орієнтованого, 3) поява нових практик, з одночасним посиленням ролі конфліктних практик, 4) запит на участь юристів в процесах лобізму та медіації, 5) повсякденна готовність до інновацій.