Валютне регулювання – 2018: вплив на ЗЕД
Автори: Олександр Вовк та Альона Педченко Спеціально для Юрист и Закон №33, ЛІГА ЗАКОН Проаналізувавши Закон України "Про валюту та валютні операції" (далі – ЗУ про валюту) щодо його впливу на ЗЕД і поліпшення інвестиційного клімату в Україні, думаємо, з одного боку, він справді зможе підвищити інвестиційну привабливість держави, але тут треба усвідомлювати, що інвестиції не надійдуть миттю. З іншого боку, відкриття можливостей вільно вкладати кошти за кордон може зумовити неабиякий стрибок експорту капіталу особливо в перші місяці дії цього Закону, і такий дисбаланс може призвести до значного тиску на курс усередині країни. Тому, щоб цього не допустити, Національному банку надано право залишити чинними теперішні обмеження до моменту, поки не буде стабілізовано платіжний баланс, і застосовувати за необхідності нові обмеження. Нині система валютного регулювання України перебуває в процесі змін і реформування. На цей час відбувається застосування старого законодавства, яке регулює питання, що виникають у цій сфері, а разом з тим триває перехідний період, протягом якого набирає чинності новий ЗУ про валюту. Зауважуємо, що в цей період здійснюють і приведення у відповідність всіх нормативно-правових актів цієї галузі згідно з вимогами нового Закону. Так, наприклад, на Національний банк України покладено обов'язок щодо ухвалення нормативних документів, необхідних для реалізації положень прийнятого Закону. Отже, виникає питання, як же все-таки буде існувати система валютного регулювання в Україні після того, як завершиться перехідний період? Який вплив оновлена законодавча база матиме на зовнішньоекономічну діяльність? Та чи надасть ЗУ про валюту свободу українцям під час здійснення валютних операцій? Щоб оцінити якість нового законодавства, визначити його вплив на зовнішньоекономічну діяльність у майбутньому, потрібно провести порівняльний аналіз старого законодавства, яке діє на цей час, і нового, яке набере чинності через півроку. На цьому етапі, до вступу в силу нового Закону, діє Декрет КМУ "Про систему валютного регулювання та контролю" та інші допоміжні нормативно-правові акти, якими керуються підприємства – суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності. Слід зазначити, що нинішні нормативні документи встановлюють досить жорсткі вимоги до порядку здійснення валютних операцій, чим, своєю чергою, ускладнюють "життя" бізнесу. Нове ж законодавство певною мірою зможе "розв'язати руки" у сфері здійснення валютних операцій. Відтепер за новими правилами українці зможуть інвестувати за кордон без отримання індивідуальних валютних ліцензій. Зараз же, щоб здійснити таку інвестицію, необхідно отримати ліцензію від НБУ. Крім того, буде запроваджено низку нових принципів для полегшення життя у сфері здійснення валютних операцій. Валютний контроль за операціями на суму до 150 тис. грн буде скасовано. Тобто повністю скасовують валютний нагляд за операціями нижче за суму фінмоніторингу, тож у зв'язку з цим нововведенням утрачають чинність критерії ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму чи фінансування розповсюдження зброї масового знищення. При цьому наголошуємо, що вказані критерії не застосовуються лише до зазначених вище операцій. Загалом, можна буде вільно експортувати, імпортувати товари й послуги на невеликі суми без жодного валютного контролю. Не слід забувати й про генеральні ліцензії, які поки що існують, проте підуть у минуле після завершення перехідного періоду. Нагадуємо, що, наприклад, під час кризи 2014 року НБУ взагалі заборонив відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції, за винятком погашення кредитів. Згодом до заборони додали деякі винятки у таких екстрених ситуаціях, як необхідність лікування за кордоном. Відновлювати дозволи на перекази валюти за кордон регулятор почав лише влітку 2017 року. При цьому дозволив виводити за кордон обмежену кількість валюти – до 50 тис. дол. на рік. І для цього необхідно отримати індивідуальну електронну ліцензію від регулятора. Тобто, як бачимо, відбувається запровадження принципу "дозволено все, що не заборонено законом", якого до цього часу не було. Крім того, у разі залучення кредитів із-за кордону реєструвати їх у НБУ, як це роблять зараз, не потрібно. Це ще один плюс для бізнесу. Замість валютного контролю, наявного на цей час, здійснюватимуть валютний нагляд. Проте валютному нагляду підлягатимуть операції на предмет відповідності вимогам валютного законодавства на суму від 150 тис. грн, як того вимагає законодавство у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення для здійснення обов'язкового фінансового моніторингу. Ще одним позитивним моментом у цій низці нововведень є спрощення ведення зовнішньоекономічної діяльності. Тобто скасовують установлений для бізнесу максимальний (граничний) термін розрахунків за експортно-імпортними контрактами, котрий було окреслено межами в 180 днів. Загалом, така новація дасть можливість уникнути санкцій, які на сьогодні застосовують за порушення зазначених строків. При цьому відтепер не потрібно буде продавати валютну виручку, а компанії зможуть купувати валюту без прив'язки до певного експортного контракту. Але вказана ситуація неоднозначна, оскільки НБУ за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської або фінансової системи держави, має право застосувати такий захід захисту, як установлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. Тобто функцію "встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів" певною мірою буде збережено. При цьому порушення резидентами строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, установлених НБУ в межах заходів захисту, тягне за собою накладення пені в розмірі 0,3 % суми неодержаних грошових коштів за договором. Особливістю прийнятих нововведень є скасування ст. 37 ЗУ "Про зовнішньоекономічну діяльність", яка на сьогодні ще є чинною та передбачає застосування ряду санкцій за порушення законодавства у сфері валютного регулювання. Наразі до порушників можуть застосувати такі заходи впливу, як: – зупинення зовнішньоекономічної діяльності; – запровадження режиму індивідуального ліцензування; – застосування штрафних санкцій. З набранням чинності новим Законом такі види санкцій буде скасовано. Але не слід завчасно радіти таким змінам, оскільки можливість застосування заходів впливу все-таки залишиться, але, за які саме порушення їх будуть застосовувати, ще достеменно невідомо. Підтвердженням цього є можливість застосування ДФС до юридичних осіб штрафних санкцій у розмірі до 100 % суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства. При цьому такі штрафні санкції можуть застосувати протягом шести місяців із дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення. Крім того, розмір штрафних санкцій, які будуть застосовувати, установлює саме ДФС. Наперед можна передбачити, що зі вступом в силу нового ЗУ про валюту ДФС отримає право проводити перевірки суб'єктів валютних операцій і вимагати від них усі необхідні документи щодо зазначених операцій. Натомість до цього часу вказаний орган таких повноважень не мав, оскільки все покладалося на НБУ. Проте вказані дії ДФС здійснюватиме стосовно юридичних і фізичних осіб – резидентів та нерезидентів України відповідно до положень ЗУ "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". А щоб ДФС та НБУ могли визначити, згідно із Законом чи ні проведено валютні операції, заплановано розробити критерії ризику вказаних операцій і їх градацію. На нашу думку, ДФС також матиме право накладати санкції за порушення строків сплати податків у цій сфері. Своєю чергою, НБУ має право застосовувати штрафні санкції до небанківських фінансових компаній та операторів поштового зв'язку в розмірі не більш як 20 % суми власного капіталу таких компаній. Загалом, ми бачимо, що ситуація у сфері зовнішньоекономічної діяльності поліпшиться, проте й залишаться певні мінуси, які були до цього часу. Також разом із основною частиною ЗУ про валюту набувають чинності зміни до деяких законів України: 1. Кодекс про адміністративні правопорушення: було збільшено штрафи за незаконні обмін і купівлю/продаж валютних цінностей за статтею 162; виключено статтю 1622 щодо незаконного відкриття та використання закордонних рахунків; скасовано статтю 1621 щодо ухилення від повернення виторгу в іноземній валюті; 2. Закон "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні": додатково до ухваленого раніше ЗУ "Про внесення змін до деяких законів України щодо сприяння залученню іноземних інвестицій" унесено зміни, що дозволяють будь-якому нерезиденту – юридичній особі або інвестиційному фонду відкривати рахунки в Україні; Нагадаємо, тепер такі особи мають право відкривати лише інвестиційні рахунки зі спеціальним режимом користування. 3. Банкам дозволено надавати фізичним і юридичним особам послуги з купівлі-продажу валюти дистанційно, тобто за допомогою Інтернету без фізичного відвідування відділення. ЗУ про валюту на Національний банк було покладено обов'язок ухвалити до 07.02.2019 НПА, спрямовані на реалізацію вимог нового законодавства, і запровадити заходи захисту, передбачені прийнятим Законом. Якими будуть ці нормативні документи достеменно невідомо. Якщо ж говорити про систему валютного регулювання, наявну в Україні на цей час, то, на нашу думку, ті вимоги, які висунено до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, є досить жорсткими. Це підтверджують наведені вище тези щодо порівняння нинішнього валютного законодавства із законодавством, яке прийде на заміну в майбутньому (через 5 місяців після закінчення перехідного періоду). Попри те, що й нове законодавство не позбавлено мінусів, усе ж таки ним уносять досить вагомі корективи в зовнішньоекономічну діяльність, які, вочевидь, вельми корисні для сфери бізнесу. ВИСНОВОК: Насамкінець варто наголосити, що Закон України "Про валюту та валютні операції" є важливим кроком, але геть не єдиним необхідним для залучення інвестицій в Україну та зростання економіки. Для залучення дійсно серйозних інвестицій потрібно й надалі вдосконалювати та осучаснювати ЗУ про валюту, змінити виборче законодавство, провести реальне реформування судової гілки влади та податкової системи, знизити рівень корупції, відкрити ринок землі тощо. А втім, у будь-якому разі ми переконані, що прийняття ЗУ про валюту є позитивним імпульсом для всіх учасників зовнішньоекономічної діяльності в Україні.